Сентеотль
Сентеотль — бог маїсу, який подарував ацтекам саме життя. Для народу мешика маїс був не просто їжею, а священним даром богів, основою існування цілої цивілізації. Шанування цього божества пронизувало кожен аспект повсякденного життя, від народження до смерті, роблячи його одним із найшанованіших покровителів землеробства.
Зовнішність, символи та атрибути
Сентеотль часто зображувався як молода андрогінна істота з обличчям, розфарбованим у жовті та червоні смуги — кольори стиглого маїсу. На голові божество носило прикрасу з маїсових качанів або листя, що одразу вказувало на його божественну функцію. У руках бог часто тримав маїсовий качан чи жезл, що символізував родючість та достаток.
Головним символом бога був, звісно ж, маїс у всіх його стадіях дозрівання — від ніжних зелених паростків до золотистих сухих зерен. Священним кольором вважався жовтий, колір стиглого врожаю. Іноді Сентеотля асоціювали з агавою та різними зерновими культурами, розширюючи його владу над усіма хлібними рослинами Месоамерики.
Роль у міфології ацтеків
Згідно зі священними переказами, Сентеотль був сином богині Тласолтеотль, що повелівала очищенням і родючістю. У деяких міфах його батьком називали Пільцинтекутлі, бога юності та зцілення. Це родинне зв’язання підкреслювало циклічну природу маїсу — зерно має «померти», бути похованим у землі, щоб дати нове життя.
Одна з найзворушливіших легенд розповідає про самопожертву Сентеотля. Бог добровільно спустився в підземний світ, де його тіло трансформувалося в маїсові зерна, подарувавши людям їхню головну їжу. Цей міф відображає глибинний зв’язок між жертвоприношенням і родючістю у світогляді ацтеків.
Сентеотль також асоціювався з Шочипіллі, «принцем квітів» — божеством краси, танців і веселощів. Ці два образи часто перепліталися, відображаючи радість врожаю та свята, який приносить зібраний маїс.
Зв’язок з календарем ацтеків та ритуалами
У священному календарі Тональпоуаллі Сентеотль заступав день Сонікомі, сімнадцятий день ацтекського місяця. Також його пов’язували з треценою, що починається з 1 Коатль. Люди, народжені під впливом цього божества, вважалися працьовитими та щедрими, їм судилося стати добрими землеробами чи берегинями домашнього вогнища.
Головне свято на честь бога маїсу проводилося впродовж місяця Очпаністлі, що означає «підмітання». Жриці здійснювали ритуальні танці з мітлами, очищуючи храми та оселі, а потім приносили дари з перших колосків нового врожаю. Урочистості включали процесії, пісні та бенкети, на яких маїсові страви ставали священною їжею.
Божество пов’язували з усіма сторонами світу, адже маїс вирощували повсюдно, але особливо — з півднем, регіоном тепла і щедрих врожаїв. Селяни зверталися до Сентеотля перед сівбою та збором врожаю, просячи благословення на кожне поле.
- Ім’я «Сентеотль» походить від науатльських слів «сентлі» (сухий маїс) і «теотль» (бог), що буквально означає «бог сушеного маїсу».
- У деяких традиціях Сентеотль шанувався як жіноче божество, відображаючи подвійну природу родючості.
- Маїс був настільки священним, що ацтеки вірили: люди нинішньої епохи були створені саме з маїсового тіста.
- Бога часто зображали з чорною смугою через обличчя — знаком жертовної природи маїсу.
- Сентеотль мав чотири іпостасі, що відповідали різним кольорам маїсу: жовтому, білому, червоному та чорному.
- Під час збору врожаю перші колоски завжди посвячували саме цьому божеству.
Сентеотль уособлює фундаментальний зв’язок між божественним і землеробським у культурі ацтеків. Його міф про самопожертву нагадує, що у світогляді мешика життя завжди народжується зі смерті, а достаток потребує священного дару. Цей бог залишається яскравим символом того, як маїс сформував цивілізацію Месоамерики.