Centzon Huitznahua
Чотириста південних зір — саме так перекладається ім’я Centzon Huitznahua, загадкових божеств ацтекської космології. Ці небесні істоти уособлювали незліченні зорі південного небосхилу та відігравали ключову роль в одній із найбільш драматичних міфів про створення світу. Їхня історія — це історія братовбивчої війни, зради та вічної космічної битви між світлом і пітьмою.
Зовнішність та символи
Centzon Huitznahua зображувалися як численні зоряні божества, кожне з яких представляло окрему зірку або сузір’я південного неба. У рукописах і фресках вони часто постають у вигляді воїнів, прикрашених зоряними орнаментами та одягнених у обладунки, що сяють сріблястим світлом. Їхні обличчя, як правило, розмальовані темними фарбами з білими крапками, що символізують небесні вогні.
Головними символами цих божеств служили зірки, нічне небо та південь як священний напрямок. З ними асоціювався південний колір — синій, а також пера кецала та коштовне каміння, що відображають мерехтіння небесних тіл. Їхньою священною прикрасою вважалася зоряна діадема — знак їхнього небесного походження та влади над нічним небосхилом.
Роль у міфології ацтеків
Центральний міф про Centzon Huitznahua пов’язаний з народженням бога війни та сонця Уіцилопочтлі. Коли їхня мати Коатлікуе, богиня землі, дивним способом зачала дитину від кульки пір’я, брати та їхня сестра Койольшаукі прийшли в лють. Вони вважали це ганьбою і вирішили вбити мати до народження дитини. Однак Уіцилопочтлі з’явився на світ повністю озброєним і у жорстокій битві перебив своїх братів-зір.
Ця історія пояснює ацтекське розуміння зміни дня і ночі. Кожного ранку Уіцилопочтлі, як сонце, перемагає своїх братів-зір, змушуючи їх зникати з небосхилу. Але з настанням ночі Centzon Huitznahua повертаються на небо, щоб знову бути переможеними на світанку. Це вічний цикл перемоги світла над пітьмою.
Зв’язок з календарем та ритуалами
У Тональпоуаллі — священному 260-денному календарі ацтеків — Centzon Huitznahua асоціювалися з південним напрямком та ніччю. Вони заступалися за тих, хто народився у дні, пов’язані із зірками та ніччю. Вважалося, що такі люди володіють таємничим зв’язком з небесними силами і можуть стати майстерними астрологами чи жерцями.
Особливе шанування цих божеств припадало на місяць Панкецалістлі, коли проводилися церемонії на честь Уіцилопочтлі. Жерці звершували нічні чування, спостерігаючи за зірками та роблячи підношення пахощами й кров’ю. Важливим ритуалом було спалювання копала — ароматичної смоли, дим якої піднімався до зірок як дар Centzon Huitznahua.
Для людей, народжених під впливом південних зір, передрікали життя, сповнене боротьби між світлом і пітьмою в душі. Їм рекомендували носити амулети із зображенням зірок і звершувати підношення на світанку, коли їхні небесні заступники відступали перед сонцем.
- Ім’я Centzon Huitznahua означає «чотириста південних» мовою науатль
- Число 400 в ацтеків символізувало нескінченність, множинність
- Вони вважалися богами планет та зір південного небосхилу
- Їхня сестра Койольшаукі уособлювала Місяць
- Міф про них пояснює щоденну зміну дня і ночі
- Вони уособлювали небезпеку та хаос нічного часу
- Їхня поразка символізує перемогу цивілізації над дикою природою
Centzon Huitznahua — це нагадування про вічну битву космічних сил. Їхня історія показує, як ацтеки розуміли світобудову: як арену постійної боротьби, де світло має щодня перемагати пітьму, а порядок — хаос.