Оmēcīhuatl
У глибинах найвищого неба, де зароджувалося саме життя, мешкає Оmēcīhuatl — таємнича богиня-творчиня ацтекської міфології. Це божественне подружжя разом зі своїм чоловічим двійником Ometecuhtli уособлює первинну дуальність світобудови. Її ім’я мовою науатль означає «Дві жінки» або «Пані Дуальність», що відображає фундаментальну концепцію ацтекської космології про єдність протилежних начал.
Зовнішність та символи
Оmēcīhuatl часто зображується як велична жіноча постать, що сяє потойбічним світлом у небесному палаці Оmeyocan. Її вигляд символізує досконалість і гармонію — риси обличчя водночас ніжні й владні, очі сповнені мудрістю віків. Богиня одягнена в ритуальні шати, прикрашені коштовним камінням та пір’ям кецаль, що вказує на її високий божественний статус.
Головними символами богині є число два та поняття дуальності, що пронизує всю мезоамериканську культуру. Священні кольори — білий і чорний, які уособлюють взаємодію протилежностей. До рослин, пов’язаних із нею, належать квіти всіх видів як символ родючості та творчої сили. Божественна пара не вимагала кривавих жертвоприношень — замість цього їм підносили квіти, пахощі та перші плоди врожаю.
Роль в ацтекській міфології
Згідно зі священними переказами, Оmēcīhuatl та її чоловік мешкають на тринадцятому, найвищому рівні небес — Оmeyocan, місці дуальності. Від їхнього союзу народилися четверо головних богів-творців: Кетцалькоатль, Тескатліпока, Уїцилопочтлі та Шіпе-Тотек, які згодом створили світ і людство. Таким чином, богиня виступає як праматір усього пантеону ацтекських божеств.
На відміну від багатьох інших божеств, що вимагали людських жертв, Оmēcīhuatl приймала лише підношення ароматів і краси. Вона опікувалася зачаттям, вагітністю та народженням дітей. Вважалося, що саме вона визначає стать майбутньої дитини і дарує їй тоніаллі — життєву силу та душу. Кожна жінка, що народжувала дитину, перебувала під її захистом.
Зв’язок з календарем ацтеків та ритуалами
У священному календарі Тональпоуаллі богиня пов’язана з днем Оме Акатль (Два Тростник), який вважався особливо сприятливим для нових починань. Цей тринадцятиденний період несе енергію творення й гармонії. Люди, народжені під цим знаком, мали, за віруваннями ацтеків, врівноважений характер та здатність примирювати протилежності.
Оmēcīhuatl опікується всіма чотирма сторонами світу одночасно, оскільки перебуває в центрі світобудови — найвищому небі. Стихією її є вогонь у його чистій, творчій формі. Головний ритуал на честь божественної пари проводився під час свята Атамалькуаліцтлі, коли люди постили та підносили богам квіти замість крові.
Вагітні жінки здійснювали особливі обряди, звертаючись до богині з молитвами про сприятливі пологи. У домашньому вівтарі розміщували символи дуальності — парні предмети, квіти та пахощі, закликаючи благословення Оmēcīhuatl на свою родину.
- Ім’я богині походить від слів «оме» (два) та «сіва» (жінка) мовою науатль
- Разом з Ometecuhtli утворює єдиного бога Ometeotl — двоєдного творця
- Мешкає на тринадцятому небі — недосяжному для смертних рівні світобудови
- Їй не присвячено жодного великого храму — шанувалася в домашніх вівтарях
- Вважалася покровителькою близнюків, бачачи в них втілення дуальності
- На відміну від більшості богів ацтеків, не вимагала людських жертв
- Від її союзу з Ometecuhtli народилися всі інші боги пантеону
Оmēcīhuatl посідає унікальне місце в ацтекській міфології як богиня-прародителька, що втілює концепцію дуальності, яка лежить в основі всієї мезоамериканської культури. Її культ нагадує про те, що творення й родючість шанувалися ацтеками не менше за війну та жертвоприношення. Ця велика богиня вчить нас шукати гармонію в єдності протилежностей — повчання, актуальне й сьогодні.