Тексистекатль (Tecciztecatl) — бог Місяця в ацтекській міфології. Він вважався сином Тлалока, бога дощу та води, і богині Чальчиутлікуе, богині водної стихії та родючості.
Згідно з легендою, на початку П’ятої епохи світу Тексистекатль погодився кинутися у вогонь, щоб перетворитися на нове Сонце. Однак він злякався страшної спеки, і замість нього у вогонь кинувся бог прокази Нанауацин, який став Сонцем-Тонатіу.
Тексистекатль був осоромлений і вигнаний зі світу. Він сховався в печері, де став богом Місяця. Зв’язок Тексистекатля з календарем полягає в тому, що він був пов’язаний з одним із 18 місяців ацтекського календаря. Місяць, названий на його честь, був присвячений Місяцю та посівам.
У цей місяць проводилися різноманітні ритуали, пов’язані з родючістю та врожаєм. Наприклад, жерці приносили жертви Тексистекатлю, щоб забезпечити хороший урожай.
Таким чином, Тексистекатль був важливим божеством в ацтекській культурі. Він був пов’язаний з Місяцем, родючістю та врожаєм.
Ось деякі додаткові відомості про Тексистекатля:
- Він зображувався як молодий чоловік з блідою шкірою та довгим чорним волоссям.
- Його символом був диск Місяця.
- Він вважався покровителем землеробів і рибалок.
- Тексистекатль — це складний і неоднозначний персонаж ацтекської міфології. Він представляє як світло, так і темряву, як життя, так і смерть.