Teotleco, що в перекладі з науатля означає “прихід богів”, був одним з найважливіших місяців в ацтекському календарі, що відзначав початок періоду, коли вірилося у повернення богів на землю. Цей місяць являв собою час глибокої духовності та оновлення, коли ацтеки готувалися привітати божественні сили та забезпечити їхню благосклонність на наступний рік.
В рамках Teotleco проводились різноманітні ритуали та церемонії, включаючи обширні підготовчі заходи, такі як очищення святинь, будинків та громадських місць, а також оновлення вівтарів та релігійних символів. Ці дії служили не тільки фізичному, але й духовному очищенню, готуючи простір та уми людей до зустрічі з божественним.
Основним моментом святкування було створення та встановлення зображень богів, виготовлених з каменю, дерева або інших матеріалів, в храмах та на домашніх вівтарях. Ці зображення потім прикрашалися квітами, приношеннями та предметами розкоші на знак поваги та шанування. Жреці та віряни здійснювали молитви та жертвоприношення, просили захисту, благословення та сприятливих умов для врожаю та життя громади.
Teotleco також був часом громадських свят, музики та танців, під час яких вся спільнота брала участь у святкуванні приходу богів. Ці заходи сприяли зміцненню соціальних зв’язків та підтримці культурних і релігійних традицій ацтеків.
Кулінарні традиції відігравали важливу роль у святкуванні Teotleco, коли готувались особливі страви, призначені для частування як учасників церемоній, так і як приношення богам. Це був момент, коли громада збиралася разом, щоб ділитися їжею, історіями та молитвами, відтворюючи зв’язок між небесним та земним.
Teotleco або Pachtontli, символізуючи прихід богів, нагадував ацтекам про вічну циклічність життя, важливість духовного оновлення та необхідність підтримувати гармонію з космічними силами для забезпечення процвітання і благополуччя їхньої цивілізації.